А тут він сказав мені, що “слухай, я вже маю йти на завдання на 3 дні і не буде зв’язку десь добу, може, трохи більше. Я тебе там наберу чи напишу. Тому що там зовсім нема зв’язку”. Ну, і все. Це все, що я знала. Ми востаннє з ним зідзвонилися в 8-й вечора 25 березня 2023 року. І все. І як би зв’язок обірвався — Жінка, чоловік/партнер служить вдруге з 2014.

Для коханих воїнів важливим є зв’язок із партнером: телефоном, через відеодзвінки чи повідомлення у месенджерах. Іноді партнер може попереджати про відсутність зв’язку на певний період. На жаль, в умовах бойових дій може статися так, що зв’язок не відновлюється і відсутня точна інформація про долю партнера. У таких випадках він стає зниклим безвісти.

Коли невідомо, чи вдалося вижити твоєму партнеру, чи він у полоні — для тебе настає період невизначеності, у якому ти можеш одночасно проживати горе та шукати будь-яку інформацію про коханого. Як би тобі не хотілося його відшукати, пам’ятай, що не варто публікувати його фото чи інформацію про можливу дислокацію, адже це може мати негативні наслідки.

Ти можеш проживати цей етап так, як відчуваєш. У ньому є місце і сльозам, і ресурсам, які наповнюють. Не соромся піклуватися про себе. Ветеран Хаб завжди поруч із тобою протягом твого шляху. 

Що відбувається на цьому етапі?

• часто зникненню безвісти передує втрата зв’язку;
• сповіщення про зникнення безвісти від ТЦК або самостійне звернення; 
• подання формальних заяв у всі структури;
• проживання горя й пошук інформації про обставини зникнення і долю партнера;
• якщо є докази загибелі — очікування на обмін тіла чи звільнення територій, аби могти його забрати та поховати; 
• якщо є докази полону — підтвердження статусу військовополоненого;
• можливі відчуття розгубленості й «завмирання» в очікуванні, коли життя стає на паузу, чи навпаки — зміна місця проживання через болісні спогади.

Виклики етапу:

• проживання гострого стресу через відсутність зв’язку з партнером;  
• стрес від багатьох бюрократичних процедур, які часто є незрозумілими;
• обмеження в отриманні інформації чи державної допомоги без зареєстрованого шлюбу;
• можливе хибне сповіщення про загибель і подвійна травматизація, байдужість військової частини чи ТЦК, недовірлива чи агресивна комунікація з командирами;
• збір інформації по крихтах: пошук контактів побратимів і їхніх рідних, можливе перебування у полоні тих, хто знає обставини зникнення і подальшу долю партнера;
• моніторинг телеграм-каналів і сайтів з пошуку полонених, необхідність детально розглядати фото загиблих може займати майже весь день та травмувати; 
• можлива відсутність тактовності й емпатії від оточення, тиск родичів написати в соцмережах про зникнення партнера попри чутливість такої інформації;
• погіршення психологічного стану й водночас необхідність працювати, піклуватися про близьких;
• проживання невідомості й відчуття зневіри у своїх зусиллях, відчуття провини, що твоє життя триває.

Про що варто подбати?

• ознайомся з алгоритмом дій для близьких зниклих безвісти;
• обговори з роботодавцем незаплановану відпустку і її тривалість з огляду на твій стан і потреби;
• якщо необхідно доводити факт стосунків, звернися по допомогу до юристів: список перевірених організацій, які надають юридичну підтримку воїнам та їхнім близьким — тут.

Як віднайти опору у цей час?

• нагадуй собі, що ти робиш достатньо;
• ти можеш плакати стільки, скільки тобі це необхідно, будь-де і будь-яку кількість часу;
• обговори з близькими, як вони можуть тебе підтримати: з побутом, піклуванням про дітей, морально; 
• обирай будь-які комфортні тобі способи самопідтримки: ти можеш відволікатися на хобі, навчання, роботу, спілкування з близькими тощо;
• скористайся допомогою фахівців/чинь з психічного здоров’я: це може бути і психотерапія, і медикаментозна терапія; 
• відвідуй групову терапію для партнерок зниклих безвісти воїнів, де є безпечне коло спілкування і взаємопідтримка;
• дозволь собі, щоб твоє життя тривало, дай собі час для відновлення сил і віднаходження нових сенсів.

…Але ми все одно продовжуємо жити, адже чоловік хотів, аби ми жили, ми проживали своє життя. Не просто там десь осторонь були, а щоб ми його проживали. Тому я так і намагаюсь це робити… — Жінка, чоловік/партнер служить вдруге з 2014.

Ти можеш звернутися до організацій, які надають підтримку родинам зниклих безвісти, як-от ГО «Блакитний птах». 

Ми також поруч. Якщо ти потребуєш підтримки чи виговоритися, звертайся: 380673482868