Ми показуємо вам матеріали та статті для ролі Коханих.
Стрес – слово, що є у лексиконі багатьох людей. Ми вживаємо його, коли важко, немає сил, напосідають проблеми та хвороби. Вкладаємо у нього причини й наслідки своїх бід. Часто чуєш від друзів, колег, лікарів і психологів: «усе через стрес», «спробуй менше перейматися», «не бери близько до серця». Це пусті пояснення і розмиті поради. Люди так кажуть, бо не знають, що відповісти, не вміють підтримати або дати чіткі інструменти, які покращать якість життя. Що таке стрес для людини і як тобі стати стресостійким/-ою? Розповідаємо, спираючись на науку.
Авторка:
Людмила СтуканПсихотерапевтка ГО Вільний вибір
Стрес (англ. stress – навантаження, напруга) – це сукупність нормальних реакцій організму на агресивні чинники: непередбачувані, неконтрольовані, небезпечні для життя або ті, які ти вважаєш небезпечними. Це біологічне «програмування» на виживання, закладене генетично. Перші дні повномасштабного вторгнення ворога показали, якими сильними й відважними ми є. Неймовірно багато людей у кризовій ситуації поводилися напрочуд стійко, навіть героїчно – не уявляючи, що здатні на таке. Утім, війна – не про короткотривалий стрес. Це загрози, зміни, невизначеність, втрати і невгамовний біль, які тривають у часі та можуть викликати доволі деструктивні психічні стани.У тварин існує лише стан гострого стресу, коли організм мобілізується у відповідь на реальну небезпеку. Натомість людина може бути в стані довготривалого (хронічного) стресу. Коли фактично «не вимикається» стресова реакція, адже психіка переконливо повторює, що небезпека не минула і потрібно щохвилини бути «напоготові». Як наслідок, ти постійно мобілізуєш енергію, але не встигаєш відновити її. Таким чином процеси в організмі, спрямовані для захисту і боротьби з загрозою, стають руйнівними. Для виникнення і підтримки довготривалого стресу чимало важать саме психологічні чинники.Сьогодення українців і українок – класичний приклад довготривалого стресу. Невизначеність, непередбачуваність і неконтрольованість загрози забезпечують хронічну стресову напругу, суцільне виснаження, появу негараздів і хвороб. Тому турбота про себе – актуальна як ніколи. Вона допоможе тобі зберегти енергетичні ресурси і за можливості накопичити їх на майбутнє. Це потрібні сила і міць, щоб рухатися далі, перемогти ворога і відновити мирне життя.
Стресова реакція – це результат злагодженої роботи організму на всіх рівнях. Впливати на неї ти можеш у різний спосіб, на різні її ланки – залежно від потреб і можливостей. А саме, напрацювати стресостійкість – набір навичок, які допоможуть тобі давати раду стресу і нормалізувати свій стан. Запорукою успіху є саме добра натренованість цих навичок.Пам’ятай: усі твої відчуття, емоції, думки, що виникають за стресової реакції – абсолютно нормальні. Вони бувають неприємними, обтяжливими, болісними, важкими. Інколи патологічними: тривале безсоння, галюцинації, агресивна чи метушлива поведінка. Але завжди – це нормальна реакція на ненормальні чинники. Окрім випадків, коли вона набуває хворобливих ознак. Тоді необхідно звернутися до лікаря по допомогу та приймати прописані медикаменти.
УсвідомленняПерший крок до стресостійкості – усвідомити, що відчувати тривогу, втому, злість, смуток, біль – нормально. Це живі людські реакції на небезпеку і абсолютно нову, незрозумілу ситуацію, коли йде повномасштабна війна.
ПотребиДослухайся до своїх потреб та обери доступний інструмент самодопомоги. Іноді достатньо дозволити собі відпочити. Саме дозволити: повноцінно, без докору, сорому чи відчуття провини. Тоді відпочинок виконає своє призначення – дасть тобі сили й відновить ресурс. Залежно від ситуації ти можеш обрати повноцінний сон, зустріч із друзями, прогулянку, прослуховування музики, перегляд фільму.
ЕмоціїНавчися розрізняти й розуміти свої емоції, дослухайся до них, а не пригнічуй. Часто люди бояться емоцій: вони справді можуть завдати клопоту, якщо виходять за межі – у так звану «червону зону». Доброю навичкою стресостійкості є розпізнати актуальну емоцію та не дати розгорітися емоційному багаттю. Із цим тобі допоможуть техніки «заземлення», мета яких – усвідомлено перемкнути увагу від емоційної хвилі, що наростає, на будь-що інше. Наприклад, на дихання, фізичні вправи чи мозкову діяльність. Можеш зосередитися на відчуттях: звуках, запахах, кольорах, дотику й смаку. Все навколо в цю мить може «заземлити» та обірвати ланцюжок стресової реакції – а отже, надати стресостійкості.
ДумкиТвої думки, переживання, міркування – так само вагомі. Вони можуть затягувати у невизначеність майбутнього чи в докір минулого. Бути в теперішньому – надважлива навичка для стресостійкості.
ТілоТурбуйся про тіло – це невід’ємний елемент стійкості до стресу. Вміння розслабитися, дати тілу спокій, розвантаження, насичення – навички, які теж треба тренувати. Корисними будуть фізичне навантаження, релаксація, стишення.
Пам’ятай, що ти – цілісний організм, у якому важливі всі елементи. Саме їхня злагоджена робота дає відчуття комфорту та забезпечує здоров’я. Стався до себе уважно й чуйно. Так ти зможеш протистояти викликам і негараздам.
