Ми показуємо вам матеріали та статті для ролі Коханих.
Взимку взагалі була тотальна апатія. Просто жах. Я тоді хворіла. То горло, то кашель, то температура. Повʼязую це з морально-психологічним станом своїм — Партнерка воїна, що проходить службу в період 2022–2024 років.
Різні досвіди на твоєму Шляху по-різному впливають на твоє самопочуття. Через постійну тривогу й стрес можуть загостритися хронічні хвороби й з’явитися нові, різко змінюватися вага й зовнішність, виникати проблеми зі сном. Та часто кохані воїнів відкладають своє здоров’я на другий план, зосереджуючись на партнерові. Зокрема, так стається, коли партнер отримує поранення. Утім, догляд за пораненим — це важка фізична робота, що теж впливає на здоров’я.
Пам’ятай піклуватися про себе, передусім про харчування і сон: вони необхідні для відновлення сил. Щоб уникнути погіршення стану, додай прогулянки на свіжому повітрі й будь-яку фізичну активність, яка тобі подобається. Продовжуй спільні ритуали, які даватимуть тобі відчуття зв’язку. Також важливо проходити профілактичні медичні огляди, щоб запобігти хворобам та залишатися в ресурсному стані.
Коли партнер іде на службу й ти залишаєшся наодинці, тебе можуть накривати тривожні сни чи панічні атаки. З часом, коли ти приймаєш новий стан, можеш відчувати накопичення втоми й виснаження від тривоги за партнера і щоденних обов’язків. Кохані воїнів також переживають вплив війни на цивільних: повітряні тривоги, ракетні атаки, щоденні важкі новини. Через постійний стрес можуть змінюватися зовнішність і самосприйняття, ти можеш відчувати брак сил для догляду за собою. Твоє самопочуття й настрій можуть коливатися, залежати від стану й настрою партнера, а втома — спричиняти між вами непорозуміння. На емоційний стан також впливає невизначеність, скільки триватиме служба.
Пам’ятай, що самостійне переживання емоцій може накопичувати стрес. Не соромся просити близьких про допомогу, ділися з ними переживаннями. Спробуй методи самодопомоги: вправи з йоги, дихання, медитації — наприклад, у застосунку База. Також ти можеш більше дізнатися, як подбати про себе, у цьому відео проєкту «Це Ок». Якщо відчуваєш потребу, звернися по підтримку до фахівців/чинь із психічного здоров’я: для психотерапії чи медикаментозної терапії. Полегшення може не настати одразу, і пошук свого спеціаліста — це нормально. Самолікування може нашкодити. Будь-які медикаменти має призначати лише лікар.
На кожному з етапів обирай будь-які комфортні тобі способи самопідтримки: хобі, навчання, робота, спілкування з близькими. Також не нехтуй відпочинком. Постійна зайнятість відволікає від негативних думок і переживання важких станів, але згодом може призвести до більшого виснаження й вигорання.
Випробуванням стають досвіди зникнення безвісти, полону, загибелі партнера. Від звістки про зникнення безвісти чи полон виникають тривожність, пригніченість, розгубленість. Невідомість щодо долі партнера виснажує, емоційно виключає із соціального життя. Ти можеш проживати цей етап у замороженому стані, відкладаючи своє здоров’я на потім, відчувати провину, зневіру у власних зусиллях з пошуку і повернення коханого. Не соромся плакати, скільки тобі потрібно, чи криком вивільняти емоції. Ти також можеш звернутися до організацій, які підтримують родини полонених і зниклих безвісти, як-от ГО «Блакитний птах».
Погіршувати психоемоційний стан може і недостатня культура поваги в суспільстві, і виснажлива бюрократія. Щоб підтримати себе, ти можеш відвідувати групи підтримки чи реабілітаційні табори для родин військових, де розділиш переживання з тими, хто проживає схожий досвід. У перший рік після загибелі партнера також частими є апатія і депресивні стани, коли немає сил і бажання доглядати за собою, можуть виникати суїцидальні думки. Якщо в тебе є такі стани чи думки, будь ласка, звернися по допомогу до фахівця/чині з психічного здоров’я.
Ми теж поруч. Якщо потребуєш підтримки чи виговоритися, телефонуй: 380673482868
