Ми показуємо вам матеріали та статті для ролі Коханих.
Ти можеш думати, що піклуватися про себе, радіти, мати повноцінне життя – не на часі, бо війна. Якраз навпаки. У цій статті ми зібрали поради, як дозволити собі жити.
Авторка:
Анна КамінськаЛікар-психолог, психотерапевт, доктор медичних наук
«Не смійся у п’ятницю, бо плакатимеш у неділю», «чим похвалишся – без того зостанешся», «більше щастя, як розуму», «щастя як лисиця – поманить, поманить, та й у ліс утече», «справжнє щастя завжди попереду», «щастя біжить, а нещастя летить» – заборона щастя є типовим культурним табу, яке особливо загострилося під час війни. Воно ніби під санкціями, хоча кожна людина хоче прожити щасливе життя і бачити щасливими своїх близьких.«Теорія 40%» стверджує: 50% відчуття щастя залежать від генетики, 10% – від зовнішніх обставин, і 40% – від власних можливостей, сприйняття себе й світу. Тобто ти можеш свідомо змінювати свій рівень щастя майже наполовину. Відповідно, можеш самостійно заборонити або дозволити собі бути щасливою або щасливим.
Причин декілька:
Почуття сорому і провини: «мені краще, ніж іншим», «як можна радіти, коли іншим так погано», «я погана людина, якщо можу відчувати радість, коли близька людина в небезпеці», «я в безпеці та насолоджуюся життям, поки люди помирають».
Страх: «що подумають та скажуть» інші, бажання уникнути критики, осуду і відчуження.
Забобонні уявлення про щастя: «якщо я радітиму – мені позаздрять, зурочать», «доля забере те, чому я радію», «я накличу на себе біду».
Думка, що щастя «не на часі», відкладання життя на потім.
Деколи – нездатність впоратися зі складними емоціями розпачу, люті, відчаю і смутку, які не залишають місця для радості.
Перш ніж забороняти собі відчувати щастя, поміркуй:
Страждання насправді шкодять: і тобі, і твоїм рідним. Зменшуються стресостійкість і працездатність, погіршується здоров’я, виникає знесилення, яке геть не сприяє боротьбі.Війна забирає надто багато, не варто віддавати їй ще більше. Тому твоє найважливіше завдання навіть під час війни – мати повноцінне життя. Особливо під час війни. Немає іншого часу жити й бути щасливим/-ою, як зараз. Захисники й захисниці України ризикують власним життям заради цього.
Піклуватися про свій психоемоційний стан – можна й потрібно. Це надасть тобі сили й наснаги підтримувати інших, займатися доброчинністю і волонтерити, добре виконувати свою роботу, зберегти психічне і фізичне здоров’я. Бути корисним/-ою, де можливо.Скажи уголос: «Я дозволяю собі щастя, дозволяю собі жити». А саме:
Щастя – це спосіб мислення, сприйняття себе й світу. Відчуття щастя і цінності життя може співіснувати з болем, випробуваннями й труднощами. Це Ок. Продовжуй жити – це також перемога.
